Загальні відомості про район

Історія Горностаївського району
Херсонської області
Україна

                                                                                                                           У РІДНОМУ КРАЇ
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.

У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов'ї.

І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні,
Без мами збідніє,збідніє земля назавжди.

Р. Купчинський

Добрі та гостинні люди зустрінуть вас на славній Горностаївській землі,  яка була визволена від фашистських загарбників 5 лютого 1944 року.Саме з цього часу цілком відновлюється діяльність державних установ, поновлює вихід районна газета „Сталінець”, що згодом матиме назву „Заповіт Ілліча”.  За п’ять післявоєнних років мешканці району  відбудовують зруйноване війною господарство.  Колгоспи  освоюють довоєнну посівну площу, на допомогу їм будують три машино-тракторні станції у селах Каїри, Велика Благовіщенка і Кочубеївка. Поступово з’являються нові робочі місця на  новозбудованій міжколгоспній інкубаторній станції на 195 тисяч яйцемість,  зерносховищах і тваринницьких фермах.

На початку 50-х років Горностаївщина  з усією країною починає жити новим життям.  На той час уже створено 9 колгоспів та 2 радгоспи, в їх користуванні 85,6 тис. га сільськогосподарських угідь. Працівники цих господарств  1955-56 років отримують стотисячний рубіж зернових культур, домагаються валового виробництва молока майже 10 тис. тонн.


Світлини: перші трактори „Універсали” отримали господарства району

У цей час будуються напівмеханізована хлібопекарня в селищі Горностаївці, яка випікала 12 тонн хлібобулочних виробів на добу, типова поліклінічна та стаціонарна лікарні, дитячий садок і „головна артерія” – водонапірна станція. Прокладено водопровідну мережу і створено комбінат комунальних  підприємств.

30 грудня 1962 року згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР у всіх областях республіки розпочався процес розширення меж  сільських районів. З посеред ліквідованих районів Херсонської області був і Горностаївський, населені пункти якого протягом двох наступних років входили до складу  Каховського та Великолепетиського районів.

4 січня 1965 року Указом Президії Верховної Ради УРСР внесено зміни в адміністративне районування, проведено розмежування районів і створено Горностаївський район у складі  Горностаївської селищної, Каїрської, Костянтинівської, Заводівської, Князе-Григорівської, Козаче-Лагерської, Ольгинської, Червоноблагодатненської, Великоблаговіщенської та Степнянської сільських рад.

Ця знаменна подія додала ще більшої впевненості мешканцям району. Відтепер усі зусилля були спрямовані на будівництво нових шкіл, дитячих садків та медичних установ. З 1965 до 1977 років минулого століття було введено в експлуатацію приміщення шкіл у 9 населених пунктах району. Діти мали змогу отримувати в них середню та восьмирічну освіту. До району приїхали молоді педагогічні спеціалісти з усіх куточків Радянського Союзу. За професійну майстерність орденами „Знак Пошани” нагороджені вчителі В. Ф. Божко, Т. М. Чайка, а Л. Г. Коренко отримала орден Трудової слави ІІІ ст.

Ордени Леніна,  „Жовтневої революції” отримали мешканці району, трудівники села М. А. Василевський, Є. Г .Фурс, Я. С. Баришполець, Н. Г. Маринкевич, І. Н. Здоровець, Г. І. Віхров, П. А. Василевський, П. С. Гусак, Є. Й. Харченко, М. Т. Відьохіна, М. С.  Квакуша, М. М. Іванова, Н. А. Навала,  В. І. Димченко, Є. Г. Краснопер.

Протягом різних років орденами „Трудового Червоного Прапора” нагороджені Л. С. Астахова, К. І. Шешеня, Є. М. Рижко, Л. І. Гупалік, В. М. Тарасенко, Б. С.Дудка,  А. Л. Сотник, В. І. Відьохін, О. П. Гуртова,  М. А. Стешенко, Г. Є. Балан, І. Д. Сильчик, Л. М. Литвиненко І. І. Воропай, П. І. Чайка,  Г. Ю. Степанов,  М. Д. Бабич, П. А. Луданий, В. М. Куліш та інші трудівники району.

Горностаївці здавна славилися своєю працелюбністю. У сфері хліборобства, тваринництва та овочівництва працювала більша частина населення району.

1965 року тракторна бригада №1 колгоспу „Більшовик” очолювана М. С. Квакушою на площі 1190 га  отримала урожай по 28 центнерів з гектара, а озимої пшениці з площі 810 га – по 32 центнери. Держава високо оцінила працю  М. С. Квакуші.  1966 року він був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці з врученням Золотої Зірки та ордена Леніна. Багато механізаторів також отримали державні нагороди. Згодом М. С. Квакуша нагороджений орденом Жовтневої революції і Орденом Трудового Червоного Прапора. 2010 року Козаче-Лагерській загальноосвітній школі присуджено званння видатного односельця.

Світлини: Герой Соціалістичної праці М. С. Квакуша

1968 рік дарує району нові центри культурного відпочинку. Збудовано і введено в експлуатацію нові сільські будинки культури та бібліотеки. У Горностаївці відкривається музична школа, перший директор Л. В. Дитко доклав багато зусиль для відкриття класів баяна і фортепіано. Більшу частину свого життя служінню музиці та  дітям  присвятили подружжя Гуменюків та Вишнінських. Досі збережено приміщення школи, значно покращено його матеріально-технічну базу, а  випускники стали відомими особистостями, виступають у складі духових та симфонічних оркестрів країни.

1976 року  збудовано Братолюбівське хлібоприймальне підприємство, засноване ще 1952 року на базі хлібоприймального пункту «Заготзерно» поблизу залізничної станції «Братолюбівка» в селі Костянтинівка. 1978 року добудовано ємкості для зберігання зерна на 150 тис. тонн. Основний напрямок діяльності –  надання послуг із приймання, доведення якості до базисних кондицій, зберігання і відвантаження зерна та насіння олійних культур. Основні культури зберігання: пшениця, кукурудза, ячмінь, соя, ріпак, соняшник, гірчиця. Нині потужність із зберігання зернових, публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Братолюбівський елеватор"  складає 187,7 тис. тонн.

Значний внесок у розвиток населених пунктів та сільськогосподарського виробництва району внесли керівники колгоспів та радгоспів І. Р. Миргородський, М. Л. Шептун, П. С. Гусак, М. А. Стешенко, І. К. Богомолов, П. А. Баранов, Я. С. Баришполець, І. М.  Лівша, А. Д. Коваленко, М. І. Литвин, П. Д. Ткаченко.

Наприкінці сімдесятих років минулого століття ферма ім. 50 років Жовтня  колгоспу „Приморський” стає найкращою в Херсонській області. Її завідувач А. М. Сербін  нагороджений двома орденами Леніна та орденом Жовтневої революції.  Трудовий колектив домігся найкращих показників надоїв від кожної корови – 4 094 кг молока. Найвищий показник мала Є. Г. Бондаренко – 4 549 кг від корови, вона також удостоєна державної нагороди.

Світлини: завідувач  ферми ім. 50 років Жовтня А. М. Сербін 

Після завершення електрифікації району 1973 року побудовано і відкрито Горностаївський районний Будинок культури  на 640 місць, який стає чи не найголовнішим центром культурного життя населення району.

80-ті роки минулого століття – роки розвитку регіону. Засновано нове підприємство „Горностаївський райагрохім”, першу базу якого створював В. П. Литвиненко, а розвивав В. М. Крижановський. Воно спеціалізується  на вирощуванні сільськогосподарської продукції. Це підприємство  й нині має високі показники розвитку. За час керівництва Ю. М. Васильєва розпочато вирощування  полуниці та винограду, трудовий колектив збирає високі врожаї моркви, кукурудзи та  пшениці.

Для досягнення високих показників розвитку  сільськогосподарських підприємств свого часу  працювали В. С. Яценко, В. М. Лисак, Й. К. Мулик, Є. А. Тіманова, Л. В. Колесник, Н. Й. Гойденко, С. К. Бовкун, С. М. П’ятигорець, М. Д. Степанов, Б. Д. Попов, М. М. Іванова, які нагороджені орденом „Знак Пошани”.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

Своєю працею Горностаївську землю прославили трудівники району, нагороджені орденом Трудової Слави та „Червона зірка” В. Х. Гузь, В. І. Чумак, М. Т. Шульга, М. П. Мішеньов, Р. В. Євтушенко, В. Ф. Подпалов, А. А. Коваленко, І. Ю. Богомолов,  Г. П. Устименко, М. П. Чумак, І. П. Навала, Д. К. Чайка, П. П. Навала, І. Д. Сербін, І. Ф. Пишенков, І. Г. Турчин, М. К. Овдієнко, П. М. Дорошенко.

1985 року побудовано і введено в експлуатацію  дитячий садок „Квіточка”, який досі  найбільший в  районі і щорічно охоплює дошкільним вихованням 134 дитини. 2013 року проведено капітальний ремонт теплоізоляції стін та стель ясельного корпусу, що дало змогу значно покращити  температурний режим закладу. Трудовий колектив закладу впроваджує у виховний процес  казко- музико- та кольоротерапії, інноваційні системи навчання та досвід наукових працівників країни.

1986 рік – рік гарних сподівань на високі врожаї. На території району завершено прокладання першої черги Сірогозького магістрального каналу. На поля сільськогосподарських господарств району прийшла „велика вода”, прийнято в експлуатацію 16,7 тис. га зрошувальних земель.

Надії про покращення соціально-культурного розвитку Горностаївщини не лишають керівництво району й у буреломні 90-ті. Незважаючи на труднощі, придбано перший комп’ютерний клас марки „Корвет” для Великоблаговіщенської загальноосвітньої школи.  1993 року  на базі  відділень соціальної допомоги вдома розпочав роботу територіальний центр з обслуговування одиноких пенсіонерів та інвалідів.

Вчителі загальноосвітніх шкіл району здобувають визнання разом  із найкращими вчителями країни. 1991 року почесне звання „Заслужений вчитель України” присуджено Г. Ф. Юрченко. У номінації „Математика” Всеукраїнського конкурсу „Учитель року – 1997” грант „Соросівський вчитель” отримала вчитель математики Горностаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1 Г. І. Лук’янчук. Міністерство освіти України надрукувало посібник „Дидактичні матеріали до уроків зарубіжної літератури у 6 класі” вчителя-методиста Славненської школи Н. І. Ганіч.

З прийняттям Незалежності  України у 90-х роках у  населених пунктах розпочалося духовне відродження. Виконавчим комітетом Горностаївської селищної ради релігійній громаді Української Православної церкви Московського Патріархату надано приміщення колишнього кінотеатру. За сприяння доброчинців у ньому проводиться ремонт, розпочинається богослужіння. Нині це один із найкращих храмів області, мироточа ікона Пресвятої Богородиці –  головна цінність релігійної громади.

19 вересня 1993 року відчинила двері нова будівля районної поліклініки, вже за чотири роки приймати перших пацієнтів розпочало приміщення стаціонарного відділення. Досить тривалий час керівників району не покидала надія на відкриття в районі інфекційного відділення, адже збудоване приміщення потребувало значних коштів для завершального етапу та подальшого  введення його в експлуатацію.

 У 90-ті роки загальне визнання  отримує трудовий колектив племптахорадгоспу „Придніпровський”. Очолювальне Г. В. Вермієнком господарство щорічно випускає 1 млн штук добового молодняку курей та качок, до 8 млн. штук яєць. Продукція має попит не лише на Херсонщині, а й в усій Україні.  2006 року Г. В. Вермієнко обраний головою районної ради. За час роботи  налагодив плідну співпрацю з очільниками територіальних громад, ухвалюються рішення, спрямовані на соціально-економічний розиток  району.  2010 року за Указом   Президента України Г. В. Вермієнко призначається на посаду голови Горностаївської  районної державної адміністрації. Одним із результатів плідної роботи обласного та районного керівництва стає  відкриття інфекційного відділення Горностаївської центральної районної лікарні 26 січня 2012 року.

 - Ми стали свідками події, яка в соціальному плані важлива для людей, - зазначив під час привітання голова Херсонської обласної державної адміністрації. – Це стало можливим завдяки турботі держави, адже на добудову інфекційного відділення виділялися кошти з державного бюджету України. І вони тепер працюватимуть для людей.

Світлини: під час урочистого відкриття інфекційного відділення

Горностаївщина – сільськогосподарський район, де  сільськогосподарськими, фермерськими та окремими громадянами обробляється  85,6 тис. га ріллі. Разом з іншими сільськогосподарськими підприємствами високих показників розвитку домігся трудовий колектив приватного сільськогосподарського підприємства „Дружба”, яке було засноване  на базі двох господарств ім. 8 Березня та „Червоний партизан”. Досі це підприємство й досі розвивається, а керівництво подбало про збереження та розширення матеріально-технічної бази, тваринницької ферми та спеціалізується на вирощуванні зернових культур, головним чином,  пшениці. Переважна більшість мешканців селища ведуть трудову діяльність на тваринницькій фермі та займаються обробітком сільськогосподарських угідь.

         Сучасність вимагає від керівництва району виважених та спланованих дій, що,  насамперед,  дадуть змогу забезпечити належний розвиток населених пунктів, відповідність європейським вимогам та стандартам. Починаючи від 2010 року велика увага приділяється розвитку сільських населених пунтів та покращення життя їх мешканців. Район посідає  одне з перших місць з посеред районів області, які співпрацюють з організаціями ООН „Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”. Завдяки небайдужості та ініціативі представників територіальних громад району, підтримки обласного та районного керівництва впроваджено 17 мікропроектних пропозицій на загальну суму 2,3 млн. За кошти  ЄС/ПРООН, обласного, районного та бюджетів територіальних громад вдалося модернізувати об’єкти соціально-культурного призначення, покращити технічний стан систем водозабезпечення, впровадити альтернативні види енергозбереження, що отримало схвальну оцінку діяльності влади.

Культурний розвиток району  не залишається поза увагою керівництва районної державної адміністрації та районної ради. У грудні 2012 року в одній з кімнат Горностаївської загальноосвітньої школи ім. Героя Радянського Союзу С. С.  Цвіка відкрито музей, що зберігає світлу пам’ять про колишнього мешканця селища.  Рідні  передали на зберігання  особисті речі Степана Степановича, його фотографії та  нагороди. У куточку „Місце подвигу” зібрані фотографії з місця виконання  бойового завдання, а військова форма героя викликає неабиякий інтерес не тільки учнів школи, а й вихованців дошкільних закладів.

Однією з найяскравішою подією  є  відкриття етнографічного музею „Світлиця  баби Даші”. Втілювачем ідеї створення музею  стає О. М. Ташкінова, місцева краєзнавиця. Вона не лише зібрала надбання народної творчості колишньої мешканки селища Д. Т. Куліш, але й доповнила музей  експонатами старожитностей.

Світлини: у етнографічному музеї селища

Збереження традицій селища –   невід’ємна складова роботи влади, адже горностаївська земля славна доброю та водночас зворушливою традицією – спускати  вінки на води Каховського водосховища, увечері 8 травня. Щорічно,  живим коридором керівники району,  ветерани та учнівська молодь несуть вінки на хвилі дніпровських вод, як спомин про відважних солдат-героїв, працівників тилу та всіх тих, хто наближав священну перемогу. У відчутті свята всіх мешканців району єднає святковий феєрверк,  його відгомін чутно далеко за межами населених пунктів.

Патріотичне виховання знайшло своє відображення у заснуванні обласного фестивалю-конкурсу „Опалені війною”, який з 2005 року  відбувається на базі районного будинку культури.

Світлини: під час фестивалю-конкурсу „Опалені війною”

Одним з співорганізаторів  є колишній воїн-афганець, пастор церкви Євангельських християн-баптистів А. М. Пономарьов, який заснував районну організацію ветеранів Афганістану та словом і ділом дбає про членів організації і їхні сім’ї. До цього часу традиція відвідувати з подарунками сім’ї померлих воїнів-інтернаціоналістів,  у переддень свята,  жива. Створено багато документальних фільмів за участі А. М. Пономарьова,  „Афганские судьбы”  став лауреатом кінофестивалю Євроазіатської академії науки і мистецтв (м. Москва). Активна життєва позиція колишнього афганця відома далеко за межами його рідного краю, адже він ініціатор та один із співзасновників фонду з усиновлення дітей „Мій дім”. З 2003 року за сприяння фонду жителями області було усиновлено 140 дітей.

Гордість району – добрі серця тих, хто опікується дітьми, адже з 2006 року створені і фінкціонують два будинки сімейного типу.  2013 року 60 дітей відчули тепло і турботу в 25 прийомних сім’ях.

  Сучасний розвиток району – це модернізація закладів соціально-культурної сфери, втілення молодіжної  політики та залучення громадськості до участі у прийнятті управлінських рішень. Велика увага приділяється розвитку фізкультури і спорту,  збережено та вдосконалено мережу спортивних закладів, споруджено  нові дитячі майданчики.   

Світлини: Відкрито новий майданчик для дітей

Вперше, започатковано чемпіонат з футболу серед аматорських команд, проводяться районні змагання з футболу на приз Героя Радянського Союзу С. С. Цвіка. Прикладом злагодженої роботи районної влади є організація літнього відпочинку та оздоровлення школярів. Створено, єдиний у області,  пришкільний табір „Сонечко” з цілодобовим перебуванням при Заводівському навчально-виховному комплексі, який забезпечує повноцінний відпочинок та оздоровлення для дітей населених пунктів району.

Світлини: у районному таборі відпочинку

Успішно втілюється районна програма „Молодь Херсонщини” основною метою якої є згуртування молоді району для вирішення  проблем, співпраці з органами державної влади і місцевого самоврядування. Вже надруковано дві збірки „Юні поети Горностаївщини”, започатковано проведення районного випускного балу, та інтелектуальної гри ”Найрозумніший”.

Розвиток соціально-культурної сфери – головний напрямок, якому приділена особлива увага депутатів районної, селищної та сільських рад, адже з 2010 року більше 22 млн. грн.  використано для створенння сучасних європейських стандартів у закладах соціально-культурної сфери. Така робота не завершується, інвестиційний клімат району постійно покращується, що дає надії для подальшої успішної роботи на благо людей.

Події, що відбулися протягом 70-річної історії Горностаївського району –  результат праці багатьох людей. Це гідний приклад прийдешнім поколінням. Горностаївщина продовжує жити завдяки невтомним трудівникам, людям, які  творять історію своєї маленької батьківщини. Вони – найбільша та найголовніша цінність. Ці події вже є  історією.

Але життя триває...