Управління агропромислового розвитку інформує

Звернення відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації щодо не спалювання стерні

На сьогоднішній день гостро стоїть питання виникнення значної кількості пожеж, що виникають внаслідок спалювання сухої природної рослинності, стерні, соломи, післязбиральних залишків та сміття. Це призводить до знищення біорізноманіття,  тваринного світу, виникнення пожеж в полезахисних лісових смугах, лісах, а іноді й травмування або загибелі людей.

Сільгосптоваровиробники всіх форм власності, незважаючи на заборони, щороку із завидною постійністю спалюють на полях стерню або солому після збирання врожаю. І мало хто замислюється про те, що безконтрольне випалювання стерні може призвести до пожежі на сусідніх полях або в лісосмугах, вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові і господарські будівлі, сади.

При спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна активність грунту. Разом з стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур`яни.

Детальніше.


До відома сільгосптоваровиробників

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 300 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» (зі змінами) обласною конкурсною комісією з питань надання державної підтримки, яка спрямовується суб’єктам господарювання агропромислового комплексу на часткову компенсацію відсоткової ставки за залученими кредитами, Департамент агропромислового розвитку обласної державної адміністрації з 18 серпня 2017 року розпочинає прийом заявок та документів, що додаються до них.

Детальніше.


У Горностаївському районі завешуються жнива

Липень – найважливіший місяць для хлібороба. Адже, аграрій в цьому місяці має провести основну роботу: зібрати урожай. Аграрії району завершили жнива ранніх зернових культур. Дехто швидше, дехто пізніше. Цьогорічні погодні умови змусили хліборобів похвилюватися за урожай, адже і посіви вдавалися складно після затяжної зими, і вегетація сільськогосподарських культур теж пройшла тривожно. Та все ж аграрії доклали усіх зусиль  для вчасного посіву, професійного догляду та дбайливого збирання. За оперативни даними господарств всіх форм власності по району скошено ранніх зернових 24988 га , намолочено 81236 тонн, середня урожайність становить 32,5 ц/га.(середньообласний показник 31,2 ц/га) В т.ч. по культурах: озимої пшениці намолочено 64471 тон, середня урожайність склала 35,5 ц/га, озимого ячменю намолочено 9737 тонн, при середній урожайності 27,4 ц/га, ярого ячменю намолочено 5647 тонн, при середній урожайності 21,2 ц/га, вівса намолочено 492 тонн, при середній урожайності 19,7 ц/га, гороха намолочено 154 тонн, урожайність 22 ц/га. Крім того хороші результати отримали по озимому ріпаку – намолочено 8258 тонн, середня урожайність склала 25,9 ц/га.

Детальніше.


 

Хлібороби Горностаївщини вийшли у поле

У аграріїв Горностаївщини розпочалася гаряча пора, адже стартували жнива 2017 року. Вони знову екзаменують хліборобів  на вміння злагоджено й оперативно збирати вирощений урожай.

Нинішнього року в цілому по району належить зібрати ранніх зернових культур на площі 24934 га, крім того озимого ріпаку 3188 гектарів.

Детальніше.


Управління агропромислового розвитку інформує

За повідомленням начальника відділу агропромислового рохвитку районної державної адміністрації Петра Четничка, ПАТ “Аграрний фонд” розпочав весняну форвардну програму закупівлі зерна врожаю 2017 року.

Під час проведення форвардної компанії планується закупити 760 тис. тонн зерна. З них 700 тис. тонн – пшениця  2 та 3 класу, 50 тис. тонн – жито 1 – 3 класу, 10 тис. тонн – гречка  1 – 3 класів.

Вимоги до обсягу мінімальної партії при укладанні форвардного договору для жита – 50 тонн, гречки – 10 тонн, пшениці – 100 тонн.

Закупівельні ціни, виходячи з яких здійснюватиметься розрахунок авансу за форвардними договорами складають для пшениці 2 класу –4600 грн/тонну, для пшениці 3 класу – 4500 грн/тонну.

Остаточний розрахунок здійснюватиметься за ринковими цінами на момент поставки.

Детальніше.


Про часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки

За повідомленням начальника відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації Петра Черничка, 15 березня 2017 року набув  чинності Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва,  затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 130.

Відповідно до Порядку часткова компенсація надається сільгосптоваровиробникам на безповоротній основі у розмірі 20 % вартості техніки та обладнання (без урахування ПДВ).

Детальніше.


Спеціалісти провідних сільськогосподарських компаній розкажуть про сучасні методи  вирощування та захисту рослин

Відділ агропромислового розвитку районної державної адміністрації спільно з провідними спеціалістами  провідних компаній BASF (фунгіцидний захист зернових), LIMAGRAIN (особливості вирощування соняшнику) та  LEMKE (вирощування ріпаку) запрошує зацікавлених осіб, керівників сільськогосподарських підприємств, фермерських та одноосібних господарств взяти участь у семінарі-нараді з питань особливостей  вирощування, захисту та обробки сільськогосподарських культур, який відбудеться в залі засідань адміністративної будівлі районної ради 3 березня о 10.00 за адресою смт Горностаївка вул. Покровська, 145.

Детальніше.


У сільськогосподарських підприємствах району ведуться підготовчі роботи для успішного проведення весняно-польових робіт в 2017 році.

Під урожай 2017 року фактично посіяно 21,7 тис. га, або 100 % до прогнозованого. В тому числі озимої пшениці посіяно на площі 18,1 тис. га, озимого ячменю - 3,6 тис. га. Крім того, на площі 3 тис. 200 га посіяно озимий ріпак на зерно. На всій площі 100% отримані сходи. В сільгосппідприємствах району був встановлений постійний контроль за станом перезимівлі озимих шляхом відбору на відрощування монолітів згідно існуючої методики. Але зараз виникає занепокоєння, те що під льодяною кіркою досить тривалий час знаходяться близько 15% посівів. Більш детальні висновки про стан посівів можна зробити після відновлення вегетації рослин.

У цілому по підприємствах всіх форм власності озимі на зерно висіяні на площі, яка складає 33 % від площі землі в обробітку.

Згідно структури посівних площ підприємствами всіх форм власності району прогнозується посіяти 40,1 тис. га ярих культур, з них ярих зернових культур 7 тисяч 250 гектарів, у тому числі 3200 гектарів ярого ячменю, 250 гектарів вівса, 3350 га кукурудзи, 300 га проса та гречки 150 га. Крім того прогнозується посіяти соняшника 19,1 тис.га, сої 9,8 тис.га, та гірчиці 1,2 тис.га.

Детальніше.


Інформація
про фітосанітарний стан посівів сільськогосподарських культур в
сільгосппідприємствах Херсонської області
станом на 20 лютого 2017 року

В деяких районах області склалися несприятливі погодні умови   для  перезимівлі  озимих культур, зокрема утворення  льодяної кірки під час випадання опадів у вигляді дощу чи мокрого снігу при мінусовій температурі повітря.

Льодяна кірка  дуже шкідлива, особливо в морозні зими. Розрізняють притерту і підвішену льодяні кірки. Особливо шкідлива притерта прозора кірка, коли утворюється шар льоду 10-12 см завтовшки, щільно притертого до ґрунту. Під кіркою порушується газообмін, рослини відчувають нестачу кисню. У них переважає аеробне дихання з утворенням спирту, який токсично діє на клітини. Крім того може спостерігатись механічне травмування льодом вузла кущіння. Шкодочинність льодяної кірки  визначається її товщиною, тривалістю покриття нею рослин, температурою повітря та ступенем загартованості  покритих нею рослин. Чим товстіша  кірка  та  довший період її дії і нижча температура повітря,  тим більші наслідки.

Детальніше.


Аграрії району активно готуються до весняно-польових робіт

Начальник відділу агропромислового розвитку районної державної адміністрації Петро Черничко повідомив про результати моніторингу підготовки до весняно-польових робіт. За його інформацією, для успішного проведення  комплексу  весняно - польових  робіт  підприємствам  району необхідно  779 тонн насіння  ярих зернових культур, крім того 544 тони страхового фонду.  Фактично є в наявності 100 % до потреби. На даний момент господарствами проводиться підготовка власного насіння  ярих сільськогосподарських  культур та починається закупівля насіння  кукурудзи,  соняшника.

Для забезпечення одерження  запрогнозованого врожаю підприємствам на весняно - польові роботи  необхідно 3697 тонн мінеральних добрив, придбано 1669 тонн - 45 % до потреби,  в т.ч. азотних добрив 2376 тонн, придбано - 1030 тонн,  що становить 43 %. Потреба складних добрив становить 2500 тонн, фактично є в наявності - 2248 тонн - 89,9 %.

Детальніше.


Благодійний фонд «Добробут громад»  та фірма  «Данон» розпочали компанію  що до створення сучасної сімейної ферми

Благодійний фонд «Добробут громад» та фірма  «Данон» розпочали компанію що до створення сучасної сімейної ферми в особистих господарствах населення за рахунок коштів благодійного фонду

 

 

 

Детальніше


З 01 листопада 2016 року ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» розпочала програму закупівель озимих зернових культур (пшениці та ячменю) майбутнього урожаю 2017 року.
Безпосереднє виконання всіх етапів закупівель держкорпорація здійснюватиме через свої регіональні відділення та філії. Реалізація даної програми буде проводитися в три етапи.


Додаток.


Про заходи щодо зменшення травматизму на об’єктах водопровідно-каналізаційного господарства

З початку року в Україні зріс рівень травматизму під час виробничої діяльності підприємств водопровідно-каналізаційного господарства. Станом на 30 червня 2016 року загинуло 8 працівників підприємств цієї галузі.

Основні причини настання нещасних випадків із смертельним наслідком: виконання робіт без засобів індивідуального захисту, отруєння внаслідок накопичення випарів шкідливих речовин та небезпечних газів, загоряння легко спалимих речовин. Крім того, у приватному домоволодінні у м. Черкаси під час очищення каналізаційного колодязя смертельно отруїлися три особи.

За аналогічний період 2015 року загинуло 2 працівники.

Детальніше


Збирання ранніх зернових

За оперативними  даними станом на 19 липня 2016 року сільгосптоваровиробниками району обмолочено 19919 га ранніх зернових культур (91,7% до запланованого), валовий збір складає 67379 тонн зерна при середній урожайності 33,8 ц/га. В розрізі категорій: сільськогосподарськими підприємствами району зібрано 32692 тонн зерна при урожайності 42,7 ц/га, фермерськими господарствами 11812 тонн при урожайності 32 ц/га, господарствами населення намолочено 21382 тонни зерна при урожайності 26,5 ц/га.

 

Детальніше


Збирання ранніх зернових

Аграрії в останній декаді червня розпочали збиральну компанію ранніх зернових на площі 21915 га, але опади 28-30 червня ( в середньому по району від 57 мм до 96 мм) змусили їх зупинити збирання зернових, так станом на 05.07 скошено...

Детальніше

 

 

 


Рекомендації щодо створення і державної реєстрації сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу

Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (далі «кооперативи») створюються та функціонують на основі Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 року та Закону України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року №1087ІV.

Детальніше


Про хід проведення весняно- польових робіт.

В Горностаївському районі прогнозується посіяти 47988 га ярих культур.

Станом на 10.05.2016 року посіяно:

  • ярий ячмінь 4108 га 95% до прогнозованого;
  • овес 280 га – 93% до прогнозованого;
  • яра пшениця 150 га 100 % до прогнозованого;
  • горох 50 га  100% до прогнозованого;
  • гірчиця 880 га 46 % до прогнозованого;
  • овочі 710 га 100 % до прогнозованого;
  • льон 613 га 116 % до прогнозованого;
  • кукурудза 2448 га 74 % до прогнозованого;
  • просо 300 га – 33 % до прогнозованого;
  • соняшник 15258 га 84% до прогнозованого;
  • соя 9380 га 87% до прогнозованого.

Посівна компанія продовжується.

В наслідок природно кліматичних умов, які склалися восени 2015 року загинуло 203 га озимих ячменю та 79 га озимої пшениці.

Весняні опади оптимізували ріст бур’янів та розвиток хвороб, тому сьогодні сільськогосподарські виробники ведуть, як хімічну так і механічну боротьбу на посівах ярих та озимих культур та на парових площах. Також проводиться хімобробки від шкідників.

Начальник відділу агропромислового
розвитку районної державної адміністрації                                П.О. Черничко


ПАТ «Аграрний фонд» проводить форвардні закупівлі зерна врожаю 2016 року

ПАТ «Аграрний фонд» проводить форвардної програми закупівлі зерна врожаю 2016 року. Загальний обсяг закупівель під час  форвардної програми має скласти 400 тис. тонн зерна. З них 350 тис. тонн – пшениця 2 та 3 класів та 50 тис тонн - жито 1, 2 та 3 класів. Загальна сума коштів, яка буде витрачена на придбання зерна, має скласти 750 млн грн.

Закупівельні ціни, виходячи з яких здійснюється передплата за договорами, для жита складають 2800 грн/т, пшениці 2 класу – 3500  грн/т, 3 класу – 3400 грн/т.

Розмір попередньої оплати - не менше 45% і не більше 65% від загальної вартості поставки  за договором. Вартість користування коштами попередньої оплати (авансу) за біржовими договорами складатиме до 30% річних.

З повним переліком документів, необхідних для укладання договору з ПАТ «Аграрний фонд», можна ознайомитись в розділі «Форвард - 2016»


Інформація  про стан посівів ярих зернових культур по всіх категоріях господарств Горностаївського району станом на 19.04.2016 року

Культура

Посіяно

Отримано сходів

%

з них

добрі

задовільні

слабкі та зріджені

Площа

%

Площа

%

Площа

%

Ранні зернові всього

4588

4588

 

2580

57

2008

43

 

 

з них:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ячмінь ярий

4108

4108

100

2100

52

2008

48

 

 

Пшениця яра

150

150

100

150

100

 

 

 

 

Овес

280

280

100

280

100

 

 

 

 

Горох

50

50

100

50

100

 

 

 

 


Невідкладні роботи по догляду за посівами озимих культур в умовах 2016 року

Через дефіцит вологи в ґрунті на час сівби та пізнє отримання сходів, 48,1% посівів озимих культур у Херсонській області увійшли в зиму в слабкому та зрідженому стані. За даними Департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА станом на 24 лютого 2016 року пшениця озима посіяна на площі 326,7 тис. га (сходи отримано 100%), із яких в доброму стані знаходиться 68,2 тис. га, або 20,9%.  Більшість таких посівів знаходиться у господарствах Новотроїцького, Генічеського, Нижньо-сірогозького, Каховського та Іванівського районів. Задовільний стан посівів відмічено на площі 106,0 тис. га або 32,4%, більшість з яких знаходиться у вже перерахованих (крім Іванівського)  та у Голопристанському, Цюрупинському і Білозерському  районах.

Слабкий та зріджений стан посівів пшениці озимої відмічено на площі 152,5 тис. га, що становить 46,7%. Практично всі посіви такий стан мають у господарствах Верхньорогачицького, Високопільського, Каланчацького і Нововоронцовського районів.

Ячмінь озимий із посіяних 64,4 тис. га у доброму стані знаходиться лише на 8,3 тис. га, або 12,9%, задовільному – 20,0 тис. га. або 31,1%, а в слабкому та зрідженому найбільше – 36,1 тис. га або 56,0%. Найслабший стан посівів ячменю озимого відмічено в тих же районах, що й аналогічний стан пшениці озимої, тобто у Верхньорогачицькому, Високопільському, Каланчацькому, Нововоронцовському і Бериславському районах. Наші дослідження свідчать, що сорти дворучки ячменю озимого, за сприятливих умов, ще можна буде висівати у лютому (так названі «лютневі вікна») та на початку березня. За таких строків сівби він формує врожайність вищу ніж за сівби у другій половині березня.

Обстеження посівів озимих культур науковими співробітниками Інституту показали, що практично на всій території області загибелі рослин пшениці озимої не відмічено. Лише в західних районах області, де був невисокий сніжний покрив на час низьких температур, спостерігається загибель 20-30% рослин ячменю озимого. Також у понижених місцях, де тривалий час утримувалась льодяна кірка та застій води, спостерігається загибель 10-17% рослин ячменю озимого. Аналогічна ситуація і на посівах ріпаку озимого. На його посівах спостерігається пошкодження надземної маси та окремих пагонів. Якщо в подальшому не буде різких коливань температури, або періодів з сильними морозами без снігу, то слаборозвинені посіви ячменю озимого та ріпаку озимого можуть задовільно перезимувати.

Завдяки опадам, що випали в січні і лютому 2016 р. відбулося суттєве поповнення запасів вологи в ґрунті, але їх кількість дещо нижча за середньо багаторічні значення. За даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології загальна кількість опадів з 28 жовтня 2015 р. по 17 лютого 2016 р. становить 120-  182 мм, що більше на 5-20% порівняно з аналогічним періодом 2014-2015 рр. За результатами визначення запасів продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-100 см станом на 8-10 лютого під пшеницею озимою по пару містилось 101-138 мм (норма 130-145 мм), а після непарових попередників – 69-105 мм (110-116 мм). Слід відзначити, що в основному зволожено шар ґрунту на глибину до 40-60 см.

Враховуючи слабкий стан посівів та зволоження верхніх шарів ґрунту сільгоспвиробникам Херсонщини буде досить складно отримати заплановані об’єми виробництва зерна, але можна запобігти значному їх зниженню.

Враховуючи не досів необхідно максимально зберегти наявні посіви озимих культур, особливо пшениці озимої, та чітко виконати всі вимоги технології по догляду за ними з тим, що б отримати максимально можливий урожай продовольчого зерна та насіння.

Перш за все, до відновлення вегетації озимих культур слід провести детальне обстеження всіх посівів та намітити заходи по догляду за ними. Нерозкущені, слабо розвинені посіви пшениці озимої, які весною знаходяться у фазі 2-3 листочків і нараховують 180-200 рослин на 1 м2 у роки з ранньою весною, яка зазвичай є сприятливою для вегетації пшениці, такі посіви пересівати не слід, вони можуть сформувати нормальну надземну масу і густоту посіву та забезпечити задовільний урожай зерна.

Вразі настання пізньої весни, яка супроводжується різким наростанням температур, посіви з такою густотою погано відростають, майже не кущаться не створюють вузлових коренів, не здатні сформувати задовільний урожай і тому їх краще пересіяти пізніми посухостійкими культурами (наприклад просом, соргом).

А ось насінницькі посіви з такою густотою і навіть нижчою (150 рослин на 1 м2) у цьому році не підсівати чи пересівати, а слід так залишати.

Нерозкущені, слабо розвинені посіви ячменю озимого, які добре перезимували і весною знаходяться у фазі 1-3 листочків та нараховують менше 180 рослин на 1 м2 навіть за пізньої весни пересівати не слід, так як в основному сівбу проводили сортами дворучками, які додатково кущаться весною. Дуже зрідженні посіви ячменю озимого підсіяти сортами дворучками цього ж сорту, для відновлення насіннєвого фонду, або ярим ячменем на фуражні цілі.

Вразі загибелі посівів озимих культур на полях, де запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту низькі (60 мм і менше) краще пересіяти пізніми культурами - просом, соргом. кукурудзою.

Враховуючи те, що рослини озимих культур із зими виходять слабкими, пригніченими,  а на частині площ через відсутність снігового покриву та від морозів втратили надземну масу, необхідно їх підживити до відновлення весняної вегетації, бо азотні добрива внесенні в цей період швидше підсилять ростові процеси і кущіння рослин. Пшеницю озиму, яка розміщена на парах, краще підживити з розрахунку 30-40 кг д.р. азоту на гектар, після непарових попередників залежно від вологозабезпечення – від 30 до 60 кг/га, на зрошенні – 80-90 кг/га. Якщо в неполивних умовах добрив недостатньо на всі поля, то краще зменшити дозу азоту до 30 кг/га д. р., але охопити більшу площу, що дасть вагоміший сумарний ефект від підживлення.

Приблизно такі ж дози азотного підживлення слід використовувати на посівах ячменю озимого. Проте дозу добрив при підживленні слід уточнювати з урахуванням вмісту поживних речовин і вологи в ґрунті та запланованого врожаю.

У першу чергу, слід підживити посіви після непарових попередників, слаборозвинені і ті посіви, де восени добрива не вносились - тут вони дадуть найбільшу віддачу.

У більшості випадків перенесення підживлення, особливо на слаборозвинених посівів, на пізніші терміни - після відновлення вегетації менш ефективне. Це пов’язано з тим, що за пізнього підживлення в умовах недостатнього вологозабезпечення ґрунту добрива попадають в сухий ґрунт і не використовуються. Тому рослини тривалий час страждають від нестачі азоту, що призводить до формування низькопродуктивних посівів.

Інша річ, сильно розвинені та удобрені з осені посіви, у яких весною кількість пагонів буде перевищувати 1500 шт./м2, ранньовесняного підживлення не потребують. Таких посівів у цьому році нараховується невелика кількість, але вони є, особливо там, де проводилась рання сівби по парах і на зрошенні. Тут важливо стримувати весняне непродуктивне кущіння, для чого підживлення краще перенести на початок виходу рослин у трубку, коли припиняється кущіння. У ці строки верхні шари ґрунту зазвичай висихають, тому добрива слід вносити зерновими сівалками, щоб заробити їх в ґрунт.

Зазвичай у господарствах підживлення пшениці проводиться переважно аміачною селітрою, але широко використовується і сечовина. Проте за даними наших досліджень кращі результати забезпечує аміачна селітра. Підживлення пшениці аміачною селітрою підвищує врожайність зерна на 8-12 ц/га, а сечовиною - тільки на 4-7 ц/га. Це пояснити можна тим, що сечовина більш  чутлива до умов її застосування.

Для підживлення пшениці рано весною можна застосовувати КАС. За ефективністю він дещо поступається аміачній селітрі і карбаміду, але коштує  дешевше. Це підтверджують наші дослідження, які проводились у 2014-2015 роках, і показали, що без проведення підживлення врожайність складала 3,57 т/га, а з підживленням аміачною селітрою – 4,46 і карбамідно-аміачною сумішшю (КАС) – 4,07 т/га, або на 0,9 і 0,5 т/га вищою. Крім того, підживлення азотними добривами значно впливає на якісні показники зерна, воно підвищує вміст білку і клейковини в ньому та переводить якість зерна у вищий клас. Тобто без підживлення якість зерна була 5-6 класу і його слід використовувати на фуражні цілі, а завдяки рано-весняному підживленню аміачною селітрою або карбамідно-аміачною сумішшю (КАС) зерно відповідало вимогам 2 і 3 класу ДСТУ 3768-2010. До відновлення вегетації КАС можна застосовувати без розбавлення водою, опіків листя не буває. При використанні КАС по вегетуючих рослинах, його розчиняють у воді в співвідношенні 1:2-3, щоб не допустити опіків листя.

При формуванні високопродуктивних посівів іноді вимагається провести друге підживлення посівів. Краще його проводити перед виходом рослин у трубку зерновими сівалками, із загортанням добрив у ґрунт. Але в посушливі роки верхній шар ґрунту на посівах пшениці часто буває сухим, тому таке підживлення є не завжди ефективним. За таких умов досить ефективним є позакореневе підживлення посівів карбамідом або КАСом, коли температура повітря не перевищує +18-20°С. Проводити його краще перед виходом рослин у трубку разом з внесенням на посівах гербіцидів, фунгіцидів, мікроелементів, якщо їх можна змішувати. При застосуванні карбаміду концентрація робочого розчину повинна бути 8-10%, а при використанні КАС, по вегетуючих рослинах, його розчиняють у воді в співвідношенні 1:2-3, щоб не допустити опіків листя.

До системи догляду за озимими в весняний період відноситься боронування посівів. Проте боронування пшениці не можна вважати завжди корисним. На важких, запливаючих ґрунтах, при добре розвинених рослинах воно дає користь. Боронування нормально розкушених посівів на більш пухких ґрунтах, не дає надбавки врожаю, а на зріджених та слабо розвинених - знижує його на 1,5-2,0 ц/га. В окремі роки весною на посівах з'являються щілини, які спричиняють швидке висихання верхніх шарів ґрунту, що гальмує відростання вузлових коренів і може призвести до значного недобору зерна. У цьому випадку доцільно заборонувати посіви, щоб зруйнувати щілини. Парова пшениця часто створює густі посіви і велику надземну масу, що за раннього відновлення вегетації може призвести до надмірного їх загущення. В таких випадках проводять боронування важкими боронами, з метою зрідження посівів. Проте таких посівів у південних областях у цьому році дуже мало.

Для отримання добрих та задовільних врожаїв зерна, крім підживлення, слід обов’язково проводити боротьбу з шкідливими організмами. Враховуючи, що більша частина площ посівів озимих культур слабкі і зрідженні та можуть заростати бур’янами, які є основними конкурентами цих культур за вологу та поживні речовини. Тому необхідно завчасно придбати, виходячи із видового складу бур’янів, достатню кількість гербіцидів для боротьби з ними.

Найбільш повний та ефективний захист пшениці досягається при обробці посівів до виходу рослин у трубку гербіцидом разом з фунгіцидом, а другий раз - на початку колосіння препаратами проти хвороб і шкідників. Таку систему захисту рослин слід застосовувати на пшениці озимої в умовах зрошення та на забур’янених посівах по парах. Дослідження показують, що при застосуванні комплексного захисту рослин – перший раз перед виходом рослин у трубку гербіцидом Гранстар Про (20 г/га) із фунгіцидом Рекс Дуо (0,5 л/га), другий раз – перед колосінням фунгіцидом Абакус (1,5 л/га) у суміші з Бі-58 новий (0,7 л/га) і Фастаком (0,1 л/га). збережено від 0,70 до 1,13 т/га зерна.

На добре розвинених посівах пшениці озимої по парах та такого ж розвитку ячменю із системи захисту можна вилучити застосування гербіциду, через затінення і пригноблення рослинами бур’янів. У той час обов’язковим на таких посівах є дворазове обприскування фунгіцидами та одно- або дворазове – інсектицидами.

Після непарових попередників озимі культури в основному знаходяться у слабкому та зрідженому стані і можуть сильно заростати бур’янами, тому до виходу рослин у трубку застосувати слід лише гербіцид, а фунгіцид перенести на початок колосіння  і разом з інсектицидом провести боротьбу проти хвороб і шкідників.

У цьому році дуже корисним до виходу рослин у трубку буде використання мікродобрив з комплексом ріст регулюючих речовин – Нановіт мікро (2 л/га), Наномікс (2 л/га), Гуміфілд (50 г/га) та інші. Ці та інші препарати, що дозволені для застосування на сільськогосподарських культурах, мають високу біологічну активність та сумісні з більшістю водорозчинних добрив і пестицидів. При дотриманні рекомендацій щодо застосування цих препаратів на зернових культурах, за результатами наших досліджень і наукових установ та аграрних компаній України,  встановлено, що вони активують антистресовий механізм, стимулюють ріст і розвиток рослин, підвищують урожай та якість зерна.

Таким чином, лише за чіткого виконання всіх вимог технології по догляду за посівами, з урахуванням стану посівів і погодних умов, у посушливих умовах Південного Степу України можна понизити негативні прояви погодних умов та  не допустити зниження валових об’ємів виробництва зерна.

Зменшення площ посіву озимих культур, а також слабкий (48,1 %) стан посівів  викликає необхідність корегування структури посівних площ. Таке корегування залежить як від площі недосіяних озимих культур, так і від запасів продуктивної вологи у ґрунті на початку весни.

Розширення площ сівби ячменю ярого може обмежуватись тим, що вся вона повинна бути засіяна в оптимальні строки. Затримка з посівом призводить до істотного зниження врожайності. Для визначення площ сівби ячменю ярого кожне господарство повинно провести розрахунок можливої тривалості сівби виходячи з наявного технічного забезпечення. Другим обмежуючім фактором є запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту. Якщо вони на початку сівби менші за 70 мм, то площу сівби його слід обмежити. На таких полях краще висівати пізні посухостійкі культури – просо або сорго. Вони менше потребують вологи на початкових етапах свого росту і краще використовують опади вегетаційного періоду.

Що стосується корегування структури посівних площ у північних районах області (Великоолександрівський, Високопільський та Нововоронцовський ), де озимі культури посіяні на 41 – 67% від запланованих площ, то в них біля 60% незасіяного обсягу пропонується засіяти сорго зерновим, 15 – 20% пшеницею ярою, а на решті площ – розмістити просо. Вразі накопичення продуктивної вологи в  метровому шарі ґрунту до 130-140 мм і більше, то в господарствах цих районів недосів озимих культур можна частково компенсувати розширенням посівів ранньостиглих гібридів кукурудзи.

У Білозерському і Скадовському районах незасіяні площі озимими культурами також слід відвести під сівбу сорго, проса та пшениці ярої в співвідношенні по 30% кожної культури. В Цюрупінському районі, де легкі супіщані ґрунти, недосіяні площі краще засіяти просом та соргом у соргом у співвідношенні 40-50 і 50-60% відповідно.

У північних і центральних районах області, де площа недосіяних озимих культур незначна, на 40-50% їх необхідно зайняти пшеницею ярою, 30-40% сорго, а решту – просом.

У господарствах східних, південно-східних та південних районів області, крім Скадовського, недосіяні  площі озимими культурами слід засіяти просом і соргом у співвідношенні 50 на 50%.

В умовах, які зараз склалися на полях господарствах області по забезпеченню вологою, розміщувати соняшник недоцільно. За умов значного дефіциту вологи в ґрунті врожайність його буде дуже низька.

Що стосується можливого пересіву озимих культур вразі їх загибелі, або значного зрідження, то це необхідно зробити за рахунок пізніх культур – сорго або проса. Це пов'язано з тим, що під ранні ярі культури пшеницю та ячмінь обробити якісно ґрунт практично неможливо.

Про те, це лише загальні підходи до корегування структури посівних площ ярих культур, які виникають у зв'язку з недосівом озимих культур. В кожному господарстві необхідно визначити свої підходи до неї на підставі ситуації на посівах озимих культур, які будуть навесні, запасів вологи в ґрунті та матеріально-технічних можливостей.

Внаслідок пересушеного ґрунту за дефіциту вологи обробіток його під ярі культури був практично неможливим. Тому перенесення основного обробітку ґрунту на весну призводить до значного зниження врожаю всіх ярих культур – глибокий на 30-45%, мілкий – на 15-25%.

Виконання зазначених заходів в господарства області може пом'якшити негативний влив погодних умов і компенсувати недобір зерна від недосіву озимих культур.

Матеріал підготували до друку вчені Інституту зрошуваного землеробства НААН України:
Вожегова Р.А., директор ІЗЗ НААН, доктор с.-г. наук
Заєць С.О., завідувач відділу агротехнологій, кандидат с.-г. наук
Коваленко А.М., завідувач лабораторією неполивного землеробства, кандидат с.-г. наук
Паливода О.М., директор Департаменту

 


Інформація  про стан посівів озимих культур по всіх категоріях господарств Горностаївського району станом на 25 грудня 2015 року

Культури

Посіяно, тис.га

Отримано сходів, тис.га

%

Добрі

Задовільні

Слабкі та зріджені

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

Озимі  зернові всього

15807,6

15807,6

100

4183,6

27

8054

50

3570

23

озима пшениця

12652,6

12652,6

100

2797,6

22

6439

51

3416

27

озиме жито

75

75

100

 

 

75

100

 

 

озимий ячмінь        

3080

3080

100

1386

45

1540

50

154

5

Крім того, озимий ріпак

1224

1224

100

526

43

698

57

 

 


Інформація  про стан посівів озимих культур по всіх категоріях господарств Горностаївського району станом на 16 грудня 2015 року

Культури

Посіяно, тис.га

Отримано сходів, тис.га

%

Добрі

Задовільні

Слабкі та зріджені

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

Озимі  зернові всього

15807,6

15807,6

100

3875,6

25

8054

51

3878

24

озима пшениця

12652,6

12652,6

100

2797,6

22

6439

51

3416

27

озиме жито

75

75

100

 

 

75

100

 

 

озимий ячмінь        

3080

3080

100

1078

35

1540

50

462

15

Крім того, озимий ріпак

1224

1224

100

526

43

698

57

 

 

 


Стан посівів озимих культур по всіх категоріях господарств  району

Управління агропромислового розвитку Горностаївської районної державної адміністрації інформує   про стан посівів озимих культур по всіх категоріях господарств  району станом на 3 грудня 2015 року

Культури

Посіяно, тис.га

Отримано сходів, тис.га

%

Добрі

Задовільні

Слабкі та зріджені

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

Озимі  зернові всього

11147

11147

100

2615

24

4484

40

4048

36

озима пшениця

9251

9251

100

1979

22

3707

40

3565

38

озиме жито

10

10

100

 

 

10

100

 

 

озимий ячмінь        

1886

1886

100

636

35

767

400

483

25

Крім того, озимий ріпак

1740

1740

100

704

41

1036

69

 

 


Інформація  про стан посівів озимих культур

Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації інформує про стан посівів озимих культур

Культури

Посіяно, тис.га

Отримано сходів, тис.га

%

Добрі

Задовільні

Слабкі та зріджені

тис.га

%

тис.га

%

тис.га

%

Озимі  зернові всього

10788